Верховна Рада зробила крок до цифрової революції у сфері стягнення боргів: депутати підтримали у першому читанні законопроєкт №14005, який має автоматизувати та прискорити виконавче провадження. За документ проголосували 236 народних обранців — і це рішення вже викликало гостру дискусію у парламенті та суспільстві.
Що змінює законопроєкт
Головна ідея законопроєкту — зробити процес стягнення боргів максимально прозорим і швидким завдяки цифровим інструментам. Після повної сплати боргу особа автоматично виключатиметься з Єдиного реєстру боржників, а всі арешти та обмеження зніматимуться без додаткових звернень. Це особливо важливо для внутрішньо переміщених осіб, які часто не мають змоги оперативно контактувати з виконавцями.
Документ також передбачає інтеграцію Єдиного реєстру боржників з іншими державними реєстрами. Відтак, територіальні органи МВС будуть зобов’язані відмовляти боржникам у реєстрації транспортних засобів, а нотаріуси — у посвідченні договорів купівлі-продажу чи іпотеки, якщо власник є боржником. У разі надходження коштів на рахунок стягувача, борг гаситиметься автоматично, що пришвидшить зняття обмежень.
Чи загрожує це житлу українців?
Після появи законопроєкту у суспільстві виникли побоювання щодо можливого масового вилучення житла за борги. Однак Міністерство юстиції офіційно заявило: жодних нових підстав для стягнення житла документ не створює. Порядок залишився незмінним — квартира може бути вилучена лише у випадках, визначених чинним законом, зокрема якщо сума боргу перевищує 160 тисяч гривень. Цей поріг не змінюється.
Також у поясненнях до законопроєкту відсутні будь-які винятки для банківських рахунків чи майна — для всіх боржників діятимуть однакові правила.
Політична реакція та критика
Єдиною фракцією, яка проголосувала проти законопроєкту, стала «Батьківщина». Її лідерка Юлія Тимошенко різко розкритикувала ініціативу, заявивши, що автоматизація може призвести до блокування рахунків і майна навіть за мінімальної заборгованості, а під час війни це особливо небезпечно для людей, які вже втратили житло чи доходи. Вона також висловила занепокоєння щодо можливих винятків для банків, хоча офіційні роз’яснення цього не підтверджують.
«Це завжди було табу! Якщо така бідність людей під час війни, якщо заборгованості за комунальні платежі, то ще й забирати єдине житло? Це означає перетворити країну на країну бомжів», — заявила Тимошенко під час обговорення.
Контекст і подальші кроки
Законопроєкт №14005 — частина євроінтеграційних зобов’язань України та Плану Ukraine Facility. Його мета — спростити бюрократію, зменшити корупційні ризики та підвищити прозорість роботи виконавчої служби. Остаточне рішення ще попереду: документ має пройти друге читання, і до нього можуть бути внесені правки, зокрема щодо захисту соціально вразливих категорій громадян.
Міністерство юстиції наголошує: всі зміни стосуються лише спрощення та автоматизації процедур, а не розширення підстав для вилучення майна. Водночас громадськість і частина політиків вимагають додаткових гарантій для українців, які опинилися у скрутному становищі через війну.