Ніч на 29 листопада стала для України черговим випробуванням: Росія здійснила масований комбінований удар по кількох регіонах, застосувавши одразу дрони, балістичні та крилаті ракети. Повітряна тривога лунала не лише у столиці, а й у низці областей, що вкотре підкреслює важливість оперативного реагування на офіційні сигнали небезпеки.
Що сталося: масована атака та повітряна тривога
Ввечері 28 листопада та в ніч на 29-те Росія атакувала Україну комбінованим способом. За даними моніторингових груп, близько першої ночі у напрямку Києва летіли балістичні ракети, а зранку зафіксовано пуски крилатих ракет. Повітряна тривога в Києві була оголошена з 22:55, вибухи лунали всю ніч.
Окрім столиці, сигнали повітряної тривоги оновлювалися у Сумській, Харківській, Чернігівській та Дніпропетровській областях. Дані надходили з регіональних джерел, які повідомляли про рух підозрілих об’єктів у напрямку населених пунктів. Це дозволяло людям швидше орієнтуватися та приймати рішення щодо власної безпеки.
Наслідки удару: Київ та регіони
У Києві станом на ранок 29 листопада відомо про 11 поранених та одного загиблого. Зафіксовано влучання у житлові будинки одразу в чотирьох районах міста. На Дніпропетровщині також є постраждалі внаслідок обстрілів.
В інших регіонах повідомлення стосувалися напрямків потенційної загрози:
- Сумщина: рух повітряних об’єктів у напрямках Лебедин — Полтавщина та Бобрик — Боромля.
- Харківщина: повідомлення про загрозу для Берестівської громади.
- Чернігівщина: оновлення щодо районів Сновськ — Березна та Корюківський район.
- Дніпропетровщина: сигнали щодо руху об’єктів у напрямках Васильківка та Павлоградський район.
Місцеві служби закликали мешканців не ігнорувати сигнали тривоги та залишатися в укриттях до офіційного відбою.
Як змінилася тактика атак
Листопад 2025 року став переломним у підходах ворога. Росія перейшла від хаотичних обстрілів до синхронізованих комбінованих ударів, які створюють надзвичайний тиск на українську систему ППО. Особливо зросла частка балістичних ракет: замість поодиноких пусків тепер застосовують одразу кілька «Кинджалів» чи «Іскандерів» у поєднанні з дронами та крилатими ракетами.
Географія атак також змінилася: якщо раніше стратегічна авіація била по всій країні, то зараз крилаті ракети частіше спрямовують на захід, а центральні, південні та північно-східні області — під прицілом комбінації «дрони + балістика + ракети малої/середньої дальності».
Чому ворог змінив підхід
Зміна тактики стала відповіддю на успішні операції СБУ, зокрема операцію «Павутина», яка вдарила по аеродромах стратегічної авіації РФ. Це обмежило можливості ворога застосовувати крилаті ракети повітряного базування. Аналітики наголошують: нинішня тактика — не ознака сили, а свідчення обмеженості ресурсів Росії, яка вже не може дозволити собі масово використовувати дорогі ракети.
Проблеми та виклики для ППО
Українська система протиповітряної оборони працює на межі можливостей. Для надійного прикриття всієї країни потрібно щонайменше 10 дивізіонів Patriot, а президент Зеленський заявляв про потребу ще 27 таких систем. Проти балістичних ракет у розпорядженні Сил оборони лише дві системи: Patriot та SAMP/T, що є критичним вузьким місцем.
Попри те, що ППО збиває значну частину цілей, ефективність залишається нижчою за 70–80% через велику кількість об’єктів та активну розвідку ворога.
Що далі: загрози та рекомендації
Росія продовжує атакувати критичну інфраструктуру, намагаючись повторити сценарій енергетичного терору минулих років. Балістичні ракети «Іскандер-М» та KN-23 залишаються ключовою загрозою для центральних і східних регіонів, а для заходу — «Кинджали», «Калібри» та Х-101.
Україна нарощує багаторівневу систему ППО, але реагування на повітряні тривоги залишається критично важливим для безпеки кожного. Мешканцям регіонів радять не ігнорувати сигнали тривоги, залишатися в укриттях до офіційного відбою та стежити за повідомленнями місцевих служб.