Україна опинилася під загрозою нового масованого ракетно-дронового удару з боку Росії — про це попереджають моніторингові канали, які фіксують активність стратегічної авіації та інших носіїв озброєння. Йдеться саме про попередження: удар ще не відбувся, але ризик великої комбінованої атаки оцінюється як дуже високий.
“З 04.12.25 діє попepeджeння пpо ймовіpнe зacтоcyвaння воpогом paкeтного озбpоєння по тepитоpії Укpaїни”, – йдeтьcя y повідомлeнні.
Що відомо про підготовку атаки
За даними волонтерських OSINT-спільнот, Росія готує можливий виліт трьох стратегічних бомбардувальників Ту‑95МС з аеродромів «Енгельс», «Оленья» або «Дягілєво», а також до п’яти Ту‑160, які можуть стартувати з Далекого Сходу. Переліт цих літаків до районів пуску займе понад десять годин.
Моніторингові канали наголошують: це не офіційна інформація, а прогноз на основі спостережень за переміщенням авіації та активністю аеродромів. Остаточний масштаб і наслідки можливого удару стануть зрозумілими лише після фактичного застосування озброєння.
Ймовірні цілі та сили удару
Пріоритетною мішенню, як і раніше, залишаються об’єкти енергетичної інфраструктури — особливо у Київській, Львівській, Тернопільській, Вінницькій та Волинській областях. Це ключові енергетичні та логістичні вузли, удари по яких можуть призвести до тривалих відключень електроенергії, перебоїв у роботі транспорту, промисловості та критичних сервісів.
За оцінками моніторингових каналів, потенційний залп може включати:
- до 800 ударних і розвідувальних дронів різних типів (насамперед «Шахед»‑подібні баражуючі боєприпаси);
- орієнтовно до 60 крилатих ракет Х‑101 (приблизно порівну з Ту‑95МС та Ту‑160);
- до 24 крилатих ракет «Калібр» з кораблів Чорноморського флоту РФ;
- до 20 балістичних ракет «Іскандер‑М» із пускових у Брянській, Курській, Ростовській областях РФ та окупованому Криму;
- до 12 крилатих ракет «Іскандер‑К» наземного базування;
- до 8 авіаційних ракет Х‑59/69 із винищувачів Су‑57;
- до 7 гіперзвукових ракет «Кинджал» з літаків МіГ‑31К.
Ці цифри — це максимально можлива конфігурація, яку противник теоретично може задіяти в одній чи кількох хвилях, а не гарантований обсяг реального удару.
Як змінилася тактика атак РФ
За словами авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, Росія останнім часом нарощує частку балістичних ракет у своїх ударах по Україні. Такі ракети, як «Іскандер‑М» чи «Кинджал», складніше перехоплювати через їхню швидкість і складні траєкторії. Експерти відзначають, що російські військові уважно відстежують розташування українських систем ППО, їхні обмеження та намагаються перевантажити оборону послідовними хвилями дронів і ракет, щоб «пробити» захист по критично важливих об’єктах.
Аналогічна тактика застосовується і під час атак дронами-камікадзе: спочатку масований запуск БПЛА для виявлення позицій ППО та виснаження боєзапасу, далі — удари крилатими та балістичними ракетами по основних цілях.
Стан російської стратегічної авіації
Варто зазначити, що російська стратегічна авіація зазнала суттєвих втрат від українських ударів по базах, зокрема в Енгельсі. Це обмежило кількість реально боєготових Ту‑95МС та Ту‑160, змусивши РФ активніше використовувати Ту‑160 як носії Х‑101. Таке навантаження підвищує ризики технічних відмов, і вже фіксувалися випадки, коли ракети не вдавалося запустити через проблеми з системою пуску.
Останні події: удари по Україні
Нагадаємо, в ніч на 5 грудня російські війська атакували Україну ударними дронами типу «Шахед». Увечері 4 грудня в Харкові пролунали вибухи, а того ж дня російська армія вдарила по перинатальному центру в Херсоні, коли там приймали пологи.