У російських та проросійських пабліках з’явилися заяви про нібито ураження літака дальнього радіолокаційного виявлення А‑50 власними силами РФ у небі над тимчасово окупованим Маріуполем. Однак жодного незалежного чи офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає — йдеться лише про неперевірені повідомлення, які активно обговорюють у соцмережах.
У повідомлeнняx зaзнaчaєтьcя: «Щe один літaк ДPЛO A-50 бyв збитий дpyжнім вогнeм».
Що саме стверджують джерела
За словами російських джерел, інцидент стався під час польоту А‑50, коли його нібито сприйняли за ворожу ціль і вразили власні підрозділи ППО. Такі повідомлення подаються як результат «дружнього вогню» або помилки систем розпізнавання. Водночас ані російське Міноборони, ані незалежні OSINT-аналітики чи супутникові сервіси не підтвердили цієї події. Тож наразі це лише версія, яка не має доказової бази.
Чому А‑50 має стратегічне значення
Літак А‑50 — ключовий елемент російської системи управління повітряними операціями. Він здатен виявляти цілі на великих відстанях, координувати дії винищувачів і засобів ППО, а також забезпечувати управління складними повітряними боями. Росія має обмежену кількість таких машин, тому навіть тимчасова втрата одного борта суттєво знижує її можливості контролювати повітряний простір над фронтом.
Наскільки ймовірна версія «дружнього вогню»
Ураження власних літаків системами ППО — не унікальне явище для великих воєн. Причини можуть бути у технічних збоях, людському факторі, хаотичній роботі радарів чи проблемах із системою розпізнавання «свій–чужий». Для Росії такі ризики зростають через фрагментарну ППО, насичення району бойових дій різними типами літаків і хронічні проблеми зі зв’язком між підрозділами. Однак без супутникових знімків, фото чи відео, а також збігів у радіолокаційних треках, ця версія залишається лише припущенням.
Можливі наслідки у разі підтвердження
Якщо інформація про втрату А‑50 підтвердиться, це стане серйозним ударом для російських сил: зменшаться можливості раннього виявлення українських літаків і ракет, ускладниться координація повітряних операцій, а навантаження на решту парку А‑50 зросте. Для України це означало б розширення «вікон» у російському радарному полі та більше шансів для власної авіації й високоточної зброї.
Інформаційний вимір інциденту
Навіть без підтвердження, історія про «самообстріл» А‑50 вже впливає на інформаційне поле: у Росії вона підриває довіру до командування та ППО, а в Україні й на Заході підсилює наратив про хаос у російській армії. Для військових аналітиків це ще один сигнал про проблеми з інтеграцією розвідданих і взаємодією підрозділів у РФ.
Поки немає верифікованих доказів — знімків уламків, геолокації чи підтверджених даних про рух А‑50 — будь-які висновки залишаються передчасними. На цьому етапі історія з А‑50 є радше показовим прикладом інформаційної боротьби та потенційним індикатором внутрішніх проблем у російській системі управління, а не встановленим фактом втрати літака.