У Берліні тривають напружені переговори між делегаціями України та США щодо так званого «мирного плану» — вже 15 грудня сторони знову сядуть за стіл, намагаючись знайти шляхи до припинення війни та гарантій безпеки для України. Перший раунд, що відбувся напередодні, тривав понад п’ять годин і завершився без розриву діалогу, хоча конкретні деталі домовленостей залишаються закритими для публіки.
Ці переговори мають безпосереднє значення для українців: на кону — питання припинення вогню, гарантій безпеки, територіальної цілісності та майбутнього післявоєнного відновлення. Від рішень, які зараз обговорюють у Берліні, залежить не лише безпека країни, а й перспективи повернення до мирного життя для мільйонів людей.
Як проходять переговори і хто бере участь
Діалог стартував 14 грудня за участі делегацій України та США, а також за модерації Німеччини. Перший день тривав понад п’ять годин, після чого сторони домовилися продовжити обговорення наступного дня. За інформацією Handelsblatt, саме попередня оцінка перспектив успіху з боку США стала підставою для відправки американської делегації до Берліна.
Американську сторону представляють спецпосланець президента Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. З українського боку участь беруть президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, міністр економіки Олексій Соболєв, начальник Генштабу Андрій Гнатов та представники розвідки. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц спочатку був присутній на переговорах, а далі їх модерував його помічник Гюнтер Зауттер.
Що обговорюють і чому це важливо
Офіційно зміст пропозицій не розголошується, але з відкритих джерел відомо: у центрі уваги — припинення вогню, гарантії безпеки для України, територіальні питання та принципи післявоєнного відновлення. Київ наполягає, що гарантії безпеки мають бути пріоритетом, а питання територій — обговорюватися лише після цього. Також розглядається ідея створення демілітаризованої зони під міжнародним контролем.
Для українців це означає, що переговори стосуються не лише політичних декларацій, а й реальних умов, які можуть вплинути на щоденне життя: від безпеки міст до перспектив повернення додому для переселенців. Водночас відсутність публічних деталей свідчить про складність компромісів і обережність сторін.
«Зaвepшили cьогодні, домовилиcя пpодовжити зaвтpa вpaнці», – pозповів він.
Роль Європи та реакція Росії
15 грудня до переговорів мають долучитися канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Європейські лідери прагнуть не залишатися осторонь і впливати на формування умов миру. Паралельно Росія демонструє скепсис щодо процесу: радник Путіна Юрій Ушаков публічно заявив, що внесок України та Європи у мирний план «навряд чи буде конструктивним». У день старту переговорів російські війська відновили обстріли Запоріжжя, що лише підкреслює складність ситуації.
Що далі?
За даними The Wall Street Journal, США прагнуть досягти мирної угоди до кінця 2025 року. Україна, США та європейські партнери вже майже місяць доопрацьовують американський «мирний план», обговорюючи рамковий документ, угоду про гарантії безпеки та принципи післявоєнного відновлення. Від того, як розвиватимуться переговори в Берліні, залежить не лише політичне майбутнє України, а й безпека кожного її громадянина.