Відсутність канцлера Німеччини Фрідріха Мерца на ключових переговорах між Україною та США в Берліні 14 грудня стала несподіваним сигналом для європейських лідерів: поки Київ і Вашингтон шукали шляхи до миру, Мерц залишив засідання одразу після початку, що викликало питання про єдність і готовність Європи до спільних рішень у сфері безпеки.
Для українців і європейців ця подія має особливу вагу: переговори стосувалися не лише мирного плану, а й гарантій безпеки, які можуть визначити майбутнє континенту. Якщо США зменшать свою участь, саме європейським країнам доведеться брати на себе більшу відповідальність за безпеку — і нинішня невизначеність у позиціях союзників лише підсилює тривогу.
Як проходили переговори
Зустріч у Берліні тривала понад п’ять годин. Президент України Володимир Зеленський обговорював із представниками США — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером — 20-пунктовий мирний план, економічні питання, гарантії безпеки та відбудову. Українська делегація наполягала: гарантії мають бути юридично зобов’язувальними, щоб уникнути повторення війни після припинення вогню. Київ передав США власний план, який передбачає контроль над усіма територіями України.
Переговори розділили на кілька груп: окремо працювали над питаннями гарантій безпеки (цю частину очолив глава Генштабу Андрій Гнатов), відбудови та контактів радників із нацбезпеки. За словами Стіва Віткоффа, сторони досягли значного прогресу, хоча деталі пропозицій залишаються закритими для публіки.
Що означає вихід Мерца
Канцлер Мерц був присутній лише на початку зустрічі, а далі модератором став його помічник Гюнтер Зауттер. Такий крок сприйняли як тривожний сигнал: у Європі немає повного розуміння, як країни зможуть досягти єдності для забезпечення безпеки, якщо США зменшать свою роль. Політолог Олексій Буряченко пояснює: європейські лідери намагаються зрозуміти позицію США і визначити власну реакцію, але розбіжності між країнами — наприклад, щодо автономного озброєння чи оборонної промисловості — лише ускладнюють пошук спільної стратегії.
Водночас, за даними WSJ, переговори перебувають у глухому куті: США наполягають на швидких рішеннях, а Україна та європейські партнери мають розбіжності щодо територіальних питань і гарантій безпеки. Україна вже відмовилася від ідеї демілітаризованої зони з виборами, яку пропонував Дональд Трамп.
Що далі
Наступний раунд переговорів відбудеться 15 грудня о 12:00 у Берліні — до процесу долучаться представники Німеччини, Великої Британії та Франції. Основна увага буде зосереджена на гарантіях безпеки та питаннях територіальної цілісності. Україна сподівається на підтримку Конгресу США, щоб мати змогу протистояти можливим майбутнім загрозам з боку Росії.
Для читачів це означає: майбутнє безпеки Європи та України зараз вирішується за зачиненими дверима, і від результатів цих переговорів залежить, чи зможе континент уникнути нових криз. Відсутність чіткої координації між союзниками створює ризики для всіх, хто розраховує на стабільність і захист у найближчі роки.