Україна може тимчасово відкласти свій курс на вступ до НАТО, якщо отримає від США та ключових союзників жорсткі, юридично зобов’язуючі гарантії безпеки, подібні до Статті 5 Альянсу. Про це стало відомо після переговорів у Берліні, де президент Володимир Зеленський вперше публічно озвучив таку можливість у контексті пошуку реального захисту від нової агресії Росії.
Що саме пропонує Україна
Зеленський наголосив: першочерговою метою України був вступ до НАТО, адже це — найнадійніша гарантія безпеки. Однак, оскільки частина партнерів у США та Європі не підтримала цей шлях, Київ готовий розглянути компроміс: мережу двосторонніх і багатосторонніх угод із США, європейськими країнами, Канадою та Японією, які юридично зобов’язують застосувати військову силу у разі нового нападу Росії.
Йдеться не про остаточну відмову від НАТО, а про відкладення цього курсу на час війни — за умови отримання «залізних» гарантій, які реально стримуватимуть агресора. Український варіант мирної угоди не містить заборони на вступ до Альянсу в майбутньому.
Які гарантії вимагає Київ
Україна наполягає: гарантії мають бути юридично обов’язковими, а не просто політичними деклараціями. Вони повинні містити чіткі механізми дій у разі порушення — аж до застосування військової сили. Зеленський підкреслив, що Україна не погодиться на передачу територій, які нині контролює, а будь-які поступки мають вирішуватися лише на загальнонаціональному референдумі.
Окремо обговорюється формат «article 5-like» гарантій із США: це перший драфт, який передбачає моніторинг перемир’я, визначення відповідальності за порушення та санкційні кроки у відповідь.
Чому це важливо для українців
Питання гарантій безпеки — не абстракція. Україна вже має гіркий досвід Будапештського меморандуму 1994 року, коли відмова від ядерної зброї не захистила від російської агресії. Саме тому Київ вимагає якісно нових, дієвих гарантій, які не залишать країну сам на сам із ворогом у разі нового нападу.
Для українців це означає: навіть якщо шлях до НАТО відкладається, держава шукає реальні механізми захисту, які можуть зупинити війну та не допустити повторення трагедії 2022 року.
Позиції союзників і реакції
Понад 30 країн-учасниць «коаліції охочих» не готові направляти війська в Україну до укладення перемир’я, а навіть після нього не планують розміщувати сили у прифронтових зонах. Дональд Трамп уже виключив можливість використання сухопутних військ США в Україні. Росія, як і раніше, вороже ставиться до присутності будь-яких солдатів країн НАТО на українській території.
Генсек НАТО Марко Рютте визнає: консенсусу щодо членства України в Альянсі наразі немає. Водночас у Німеччині наголошують: досвід Будапештського меморандуму показав, що гарантії мають бути реальними, а не формальними.
Дискусія всередині України
Заява Зеленського викликала гостру дискусію. Опозиційні політики та експерти нагадують: курс на НАТО закріплений у Конституції, і президент не має мандату відмовлятися від нього без волі народу. Лунають оцінки, що подібний компроміс може трактуватися як перевищення повноважень.
Що далі
Україна продовжує переговори з США та союзниками щодо формату майбутніх гарантій. Для громадян це означає: питання безпеки залишається у центрі міжнародної уваги, а будь-які рішення щодо майбутнього країни мають бути максимально прозорими та відповідати інтересам суспільства.