Навіть якщо війна в Україні завершиться мирною угодою, загроза з боку Росії для східного флангу НАТО не зникне — Москва може швидко перекинути війська до кордонів Фінляндії та Балтії. Про це попередив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо в інтерв’ю Financial Times, закликавши Європу готуватися до нової реальності вже зараз.
Росія не відступить: чому це важливо для Європи
Орпо прямо заявив: навіть після потенційного миру в Україні Росія залишиться загрозою для сусідів. “Очевидно, що вони перекинуть свої збройні сили до нашого кордону й до кордону з країнами Балтії”, — наголосив він. Це означає, що країни східного флангу НАТО — від Фінляндії до Польщі — мають готуватися до посилення військового тиску з боку РФ.
Для мешканців цих країн це питання не лише політики, а й безпеки у повсякденному житті: від розвитку системи укриттів до навчання молоді та накопичення стратегічних запасів. Фінляндія, попри економічні труднощі, вже давно інвестує у власну оборону — і Орпо вважає цю модель прикладом для всієї Європи.
“Oчeвидно, що вони збиpaютьcя пepeкинyти cвої війcькові cили до нaшого коpдонy тa до бaлтійcького коpдонy”, – нaголоcив він.
Саміт у Гельсінкі: вимога солідарності та грошей
16 грудня у Гельсінкі зберуться лідери восьми країн східного флангу НАТО, щоб вимагати від ЄС цільового фінансування оборони прифронтових регіонів. Йдеться не лише про 1,5 млрд євро невикористаних коштів, а й про частку з майбутнього оборонного бюджету ЄС на 2028–2034 роки — приблизно 130 млрд євро.
Прем’єр Естонії Крістен Міхал підкреслив: “Зміцнення східного флангу Європи має стати спільною відповідальністю”. Дипломати НАТО також попереджають: після миру в Україні Росія може передислокувати війська ближче до кордонів Альянсу, і Європа повинна бути готовою захищати себе самостійно.
Європа має готуватися до самооборони
Орпо наголосив, що роль США у безпеці континенту поступово зменшується через інші глобальні виклики. Тому Європа мусить брати відповідальність за власну оборону. Це вже відображається у планах Естонії, Литви та Польщі — ці країни планують витрачати понад 5% ВВП на оборону у 2026 році.
ЄС розглядає нові оборонні програми, зокрема “другу програму SAFE” на 150 млрд євро, а також ініціативи Eastern Flank Watch та European Drone Defense Initiative. Однак частина країн — зокрема Угорщина, Франція та Німеччина — поки що не підтримують ці проекти одностайно.
Позиція Москви: риторика без змін
На тлі цих дискусій Кремль традиційно відкидає ідею різдвяного перемир’я, яку раніше озвучив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що подальший розвиток подій залежить від переговорів, а позиція Росії “відома і послідовна”. Водночас у Москві говорять про прагнення “досягти своїх цілей і зупинити війну”, уникаючи згадки про власну агресію проти України.
“Ми xочeмо миpy, ми нe xочeмо пepeмиp’я, щоб дaти пeрепочинок Укpaїні тa підготyвaтиcя до пpодовжeння війни”, – зaявив він.
Що далі: ключові рішення вже цього тижня
16 грудня у Гельсінкі країни східного флангу НАТО вимагатимуть від ЄС конкретної підтримки для оборони. А вже 18 грудня на саміті ЄС вирішуватимуть питання про розблокування 210 млрд євро з заморожених російських активів для допомоги Україні.
Для мешканців східної Європи це означає: навіть якщо бойові дії в Україні припиняться, ризик для регіону залишиться високим. Питання оборони, фінансування та солідарності стають не лише політичними, а й життєво важливими для безпеки кожної країни на східному фланзі НАТО.