Данилів день: свято віри, мужності й “зимовказник” для українців
Сьогодні, 17 грудня, православні в Україні відзначають Данилів день — особливу дату, коли вшановують пророка Даниїла та трьох отроків: Ананію, Азарію і Мисаїла. Це не лише церковне свято, а й день, що здавна вважався “зимовказником” — із прикметами, традиціями та суворими заборонами, які досі зберігають своє значення для багатьох родин.
Кого вшановують 17 грудня і чому це важливо
За новим церковним календарем саме 17 грудня згадують біблійних юнаків, які понад 600 років до Різдва Христового потрапили у Вавилонський полон. Даниїл, Ананія, Азарія та Мисаїл були вихідцями з юдейської знаті, яких привели до двору царя Навуходоносора. Вони отримали від Бога особливу мудрість, а Даниїл — ще й дар тлумачення снів. Саме він передбачив падіння Вавилону та пришестя Спасителя, а згодом переконав перського царя Кіра звільнити іудеїв із полону.
Одна з найвідоміших біблійних історій цього дня — диво у розпеченій печі: Ананія, Азарія та Мисаїл відмовилися поклонитися ідолу, за що їх кинули у вогонь, але ангел охолодив полум’я, і юнаки залишилися неушкодженими. Ще один епізод — чудесне спасіння Даниїла серед левів.
Для багатьох українців це свято — нагадування про силу віри, мужність і надію навіть у найскладніші часи.
Данилів день у народі: традиції та заборони
У народі 17 грудня називають Даниловим днем або “Даниїл-зимовказник”. Віруючі звертаються до пророка Даниїла з молитвами про зміцнення духу, захист у важкі часи, порятунок від посухи, голоду, епідемій та нашестя ворогів.
З цим днем пов’язано чимало звичаїв:
- Опалення печі наперед: господарі намагалися натопити піч так, щоб тепла вистачило на кілька днів — вважалося, що після Данилового дня прийдуть особливо сильні морози.
- Червоні свічки ввечері: у домі запалювали червоні свічки, щоб очистити оселю від усього поганого, прогнати хвороби та зло.
- Нова монета чи купюра в кишені: зранку клали в кишеню нову монету або купюру — це обіцяло достаток і фінансову стабільність на рік. Старі, потерті гроші вважали “порожніми”.
- Прибирання у “забутих” місцях: вважалося добрим знаком “вимести” старі образи та непотріб перед святами.
- Дівочі ворожіння: у деяких регіонах дівчата ворожили на сон із лавровими листками з іменами трьох отроків, щоб побачити нареченого.
Водночас існували й суворі заборони. Не можна було сваритися, лаятися, заздрити, мстити чи відмовляти в допомозі. Особливо не радили шити, вишивати чи займатися рукоділлям — це могло накликати невдачі або навіть травми. Не варто було скаржитися на долю чи розповідати про свої проблеми — вважалося, що тоді негаразди переслідуватимуть увесь рік. Запізнення цього дня теж вважали поганим знаком — “можна прогаяти удачу”.
Триває Різдвяний (Пилипів) піст: тим, хто поститься, сьогодні слід утриматися від м’яса, молочних продуктів, яєць і гучних застіль. У деяких календарях на 17 грудня вказують навіть сухоїдіння — особливо сувору форму посту без гарячої їжі.
Прикмети 17 грудня: як “читати” зиму та весну
Данилів день здавна вважали “зимовказником” — за погодою цього дня передбачали, якою буде зима, а навіть і травень:
- Вітер зі сходу — до швидкого похолодання.
- Тиха й ясна погода — до нічного морозу.
- Похмуре небо — до сильного снігопаду.
- Сильний мороз — до затяжних холодів аж до Водохреща.
- Заметіль — до багатого літа та доброго врожаю.
- Іній на деревах — до швидкого потепління й теплих Святок.
- Яка погода 17 грудня — таким буде і травень.
Що святкують за старим стилем
За юліанським календарем (старим стилем) 17 грудня вшановують святу великомученицю Варвару Іліопольську. Тож у різних церковних традиціях ця дата має різне значення, але для українців саме Данилів день став важливим символом віри, надії та зимових змін.
Для багатьох родин ці традиції — не лише частина історії, а й спосіб зберегти зв’язок із предками, відчути підтримку у складні часи та налаштуватися на новий рік із вірою у краще.