Виступ канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у Бундестазі став гучною заявою: він назвав реакцію Володимира Путіна на пропозицію короткострокового перемир’я, зокрема на Різдво, «цинічною та жорстокою». Це не просто слова — це офіційна позиція уряду ФРН, яка демонструє жорстку переоцінку політики щодо Росії.
Чому це важливо для людей
Для мільйонів українців і європейців питання перемир’я — це не лише політика, а й питання життя, безпеки та майбутнього. Відмова Кремля навіть від короткої гуманітарної паузи на свята підкреслює, що Росія не готова до компромісу й продовжує обстріли попри символічне значення Різдва для Європи. Це ще раз доводить: мир можливий лише за умови реальної безпеки, а не поступок агресору.
Офіційна позиція Берліна: максимум дипломатії, але не ціною України
Мерц наголосив: Німеччина зробила все можливе на дипломатичному рівні, і тепер головне — спільно з партнерами координувати подальшу підтримку України та безпеки Європи. Канцлер прямо заявив: мир не може досягатися шляхом примусу Києва до односторонніх територіальних поступок чи послаблення європейської безпеки. Україна має зберегти здатність захищатися, а для цього їй потрібні сильні Збройні сили та надійні гарантії від партнерів.
Історичні паралелі та зміна підходу
У своїх виступах Мерц порівняв амбіції Путіна з діями нацистів після анексії Судетської області у 1938 році. Це означає: у Берліні більше не вірять у «компроміс посередині» з Кремлем. Будь-який «заморожений конфлікт» без поразки агресора — лише пауза перед новою війною. Така риторика канцлера — сигнал для всіх європейців: безпека континенту залежить від стійкості України.
Підтримка України: фінанси, зброя, гарантії
Питання допомоги Україні — у центрі уваги не лише Німеччини, а й усього ЄС. Президент Європейської ради Антоніу Кошта та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголошують: ЄС має вирішити фінансові потреби України на 2026–2027 роки, які оцінюють у 137 млрд євро, і дві третини цієї суми має покрити Євросоюз. Йдеться не лише про гроші, а й про здатність України забезпечити справжній мир і захистити себе від нових атак.
Що далі?
Остання зустріч у Берліні, за словами Мерца, стала суттєвим кроком уперед у посиленні оборонної співпраці. На рівні ЄС триває консенсус: підтримувати Україну фінансово, військово та політично, а також посилювати тиск на Росію. Водночас у Європі точаться дискусії щодо інструментів цієї підтримки, зокрема щодо використання заморожених російських активів.
Для українців і європейців ці заяви означають одне: підтримка України залишається пріоритетом, а мир можливий лише на умовах справедливості та безпеки. Відмова Росії від перемир’я на Різдво — ще одне нагадування, чому поступки агресору неприпустимі.
«A вcім тим, xто зapaз ввaжaє, що цю війнy можнa зaвepшити лишe дипломатією, вapто нaгaдaти, що відповів Пyтін нa моє пyблічнe пpоxaння xочa б нa pіздвяні cвятa пpипинити вогонь. Ця відповідь зa cвоїм цинізмом і жоpcтокіcтю нe мaє pівниx».