У центрі Львова попрощалися з Юрієм Бондаренком — 37-річним ветераном АТО та військовослужбовцем львівського РТЦК, який загинув від ножового поранення під час перевірки документів. Його смерть стала не лише кримінальною трагедією, а й болючим символом напруги довкола мобілізації та ставлення до військових у тилу.
Що сталося ввечері 3 грудня
Того вечора група мобільного оповіщення Галицько-Франківського РТЦК перевіряла документи військовозобов’язаних на вулицях Львова. Під час однієї з перевірок між військовими та 30-річним львів’янином Григорієм Кедруком виник конфлікт: чоловік відмовлявся показати документи, поводився агресивно. У сутичці Кедрук завдав Юрію Бондаренку ножового поранення у стегно, пошкодивши велику судину, розпилив газовий балончик в обличчя іншим військовим і втік.
Бондаренка госпіталізували з критичною кровотечею, але врятувати його не вдалося — вранці 4 грудня він помер у реанімації.
Підозрюваний і перебіг справи
Підозрюваним у вбивстві є 30-річний Григорій Кедрук, зареєстрований у Харкові, який останнім часом мешкав у Львові. Він визнав, що ніж належить йому, але стверджує, що погано пам’ятає обставини конфлікту. Слідство інкримінує йому умисне вбивство військовослужбовця під час виконання службових обов’язків. Франківський районний суд Львова обрав для Кедрука запобіжний захід — 60 діб під вартою без права застави. У суді він підтвердив, що саме він завдав поранення Бондаренку, але мотиви та обставини ще будуть з’ясовуватися.
Ким був Юрій Бондаренко
Юрій Бондаренко народився у Харкові, закінчив Харківську державну зооветеринарну академію, але працював у ресторанному бізнесі. З початком війни став учасником АТО у складі 16-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, а після повномасштабного вторгнення повернувся на службу і згодом перевівся до львівського ТЦК. Він мав відзнаку начальника Генштабу ЗСУ «Учасник АТО», медалі «Захисникам Вітчизни» та «Ветеран війни».
Друзі та командування підкреслюють: попри проблеми зі здоров’ям після фронту, Бондаренко міг звільнитися, але залишився служити, вважаючи це своїм обов’язком перед Україною.
Прощання та суспільна реакція
5 грудня на площі Ринок у Львові відбулася церемонія прощання одразу з трьома військовими: бразильським добровольцем Луїсом Феліпе Вієйра Толедо Порту, львів’янином Андрієм Криницьким та Юрієм Бондаренком. Після церемонії Бондаренка поховали на полі почесних поховань новітніх Героїв Личаківського цвинтаря. Провести його в останню путь прийшли рідні, побратими, представники влади та сотні львів’ян — прощання перетворилося на публічний акт вшанування і водночас протесту проти насильства щодо військових у тилу.
Міський голова Андрій Садовий та керівництво області наголосили: це не побутовий конфлікт, а умисний збройний напад на військового, який діяв у межах закону.
Чому ця історія важлива
Вбивство Юрія Бондаренка стало каталізатором для суспільної дискусії про ставлення до військових, прозорість дій ТЦК і психологічну напругу в тилових містах. Трагедія оголила нерівномірну довіру до мобілізаційних структур і зростаючу агресію частини населення до працівників ТЦК. Попереду — повноцінний судовий розгляд, який має дати відповіді не лише щодо обставин злочину, а й щодо меж відповідальності та захисту військових у тилу.