Вперше за час переговорів щодо завершення війни президент Володимир Зеленський відкрито озвучив: Україна може розглянути виведення своїх військ з Донбасу, але лише якщо Росія зробить дзеркальні кроки. Такий компромісний пункт з’явився у новій версії 20-пунктного мирного плану, який зараз обговорюють Київ, Вашингтон, Москва та європейські партнери.
Що передбачає новий мирний план
Зеленський наголосив: Україна загалом проти виведення військ зі сходу, але готова розглянути це лише за умови симетричних дій Москви для створення демілітаризованої зони. Ключова ідея — жодних односторонніх поступок, лише взаємність.
Окрім Донбасу, проект містить низку важливих пунктів:
- створення вільної економічної зони на Донбасі, яка не контролюватиметься жодними збройними формуваннями;
- демілітаризація Запорізької АЕС, Енергодара та Каховської ГЕС;
- виведення російських військ з Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей;
- без’ядерний статус України;
- спільне управління ЗАЕС (Україна-США 50/50);
- референдум щодо мирної угоди через 60 днів після припинення вогню (не менше 60% підтримки);
- угода про свободу судноплавства по Дніпру та Чорному морю;
- демілітаризація Кінбурнської коси;
- обмін полоненими “всіх на всіх”;
- проведення виборів в Україні якомога швидше;
- створення Ради миру під головуванням Дональда Трампа, яка контролюватиме виконання угоди та санкції за порушення.
Документ залишається драфтом — він не остаточний і поки не погоджений Росією. США, зі свого боку, пропонують угоду про вільну торгівлю для України та РФ, а також залучення $800 млрд на відновлення.
Чому це важливо для людей
Мирний план, якщо його реалізують, може стати першим реальним кроком до припинення бойових дій, повернення безпеки та запуску економічного відновлення. Для мешканців прифронтових регіонів це шанс на повернення до нормального життя, для всієї країни — можливість відновити інфраструктуру та залучити інвестиції. Водночас, питання контролю над територіями, гарантій безпеки та проведення виборів напряму впливають на майбутнє кожного українця.
Позиція Кремля та ризики домовленостей
“Oднaк бyдь-якa тaкa yгодa вимaгaтимe пpовeдeння нaціонaльного peфepeндyмy, який бyдe вaжко оpгaнізyвaти бeз дотpимaння peжимy пpипинeння вогню. Цe тaкож вимaгaтимe від Pоcії згоди нa цeй тa інші пyнкти докyмeнтa, що зaлишaєтьcя мaлоймовіpним”, — пишyть жypнaліcти.
Росія поки не підтримала план, вимагає жорсткіших обмежень для ЗСУ, гарантій нейтралітету України, скасування санкцій, розблокування активів, а також врахування своїх територіальних претензій і статусу російської мови. Кремль називає документ лише “відправною точкою” для подальших переговорів.
Реалізація навіть теоретично можлива лише за стабільної безпекової ситуації та готовності Москви до ширших політичних і безпекових зобов’язань. Міжнародні спостерігачі оцінюють шанси на досягнення остаточної угоди як низькі, поки Росія не погодиться на симетричні кроки.
Що далі: перспективи та контроль
Подальша доля плану залежить від реакції Москви після консультацій із США. Україна наполягає: жодних поступок без взаємності, а виконання угоди контролюватиме Рада миру під керівництвом Трампа. Для людей це означає, що будь-які зміни на сході країни можливі лише за реальних гарантій безпеки та міжнародного контролю.